"Шагренева шкіра." Оноре де Бальзак
Каталог статей
| Головна » Статті |
| Всього матеріалів в каталозі: 183 Показано матеріалів: 182-182 |
Сторінки: « 1 2 ... 180 181 182 183 » |
|
задоволення своїх бажань і пристрастей. Він проголошує: «Так ось, я наказую похмурій цій силі злити для мене всі радощі в одну!» Це, так би мовити, Фауст, що зрікся пізнання та загальнолюдських турбот і прагне лише чуттєвих насолод, задоволення свого егоїзму, який непомірно розростається. До «Шагреневої шкіри» Бальзак додав своєрідний графічний епіграф, хвилясту горизонтальну лінію, який він узяв із роману англійського письменника-сентименталіста Л. Стерна «Трістрам Шенді». Там цю лінію горизонтально креслить кінцем своєї палиці один із персонажів, капрал Трім, доводячи переваги життя холостяка, і супроводжує її словами: «Коли чоловік вільний». Далі автор каже, що ця лінія виявилася змістовнішою і переконливішою, ніж тисячі раціональних доказів, що нею капрал Трім «викликав духа роздуму». Символічний зміст цього незвичайного епіграфа Бальзак так пояснив у анонімній замітці, вміщеній 11 серпня 1831р. в газеті «Карікатюр»: «Тут життя людське передане так, як розуміли його Бальзак і Стерн, філософи й вітрогони: драма, що зміїться, хвилюється, в'ється, і її течії необхідно віддатися, що й підказує цей досить дотепний епіграф до книги». В плані філософському цей епіграф засвідчував солідарність Бальзака зі Стерном, який відмовився від раціоналістично однозначного й прямолінійного сприйняття життя і цю відмову виражав мало не кожною клітиною художньої тканини свого твору. В той час, коли «вік розуму» вступав у надвечір'я, Стерн своїм мудро-жартівливим романом поновлював право на існування нелогічного, примхливого, ірраціонального, що було близьким філософському умонастрою Бальзака й імпонувало йому як митцеві. Роман «Шагренева шкіра» написаний за кілька років до того, як у Бальзака виник задум циклізації творів і зведення їх в одне ціле — «Людську комедію». Та можна сказати, щo в цьому романі беруть початок не тільки низка тем і мотивів усієї епопеї, а й чимало її персонажів, які стали «героями, що повертаються», разом з відповідними темами й мотивами. Щоправда, це не стосується головного героя Рафаеля де Валантена: і його тема, і його життя повністю замикаються в рамках «Шагреневої шкіри». Зате більшість персонажів другого плану згодом розійдуться по «Людській комедії», по її різних сюжетно-тематичних лініях, а деякі з них стануть головними героями окремих творів. Це, насамперед, Ежен Растіньяк, якого Бальзак уперше вивів у «Шагреневій шкірі»; хоча тут йому ще бракує деяких характерних «растіньяківських» рис та й зображений він дещо схематично. Банкір Тайфер представлений тут на останньому етапі його злочинного життя (хронологічно дія в «Шагреневій шкірі» відбувається пізніше, ніж дія в «Червоній корчмі» чи в «Батькові Горіо»). В інші твори «Людської комедії», зокрема в роман «Втрачені ілюзії», перейде група молодих журналістів і літераторів (Блонде, Бісіу, Клод Віньон, «постачальник балад» Каналіс та інші), з якими був зв'язаний Рафаель де Валантен. 1. Саварі Фелікс — французький астроном і математик, був у дружніх стосунках з Бальзаком. |
Вітаю Вас Гість
Форма входу |
|---|
Категорії розділу | |
|---|---|
|
Пошук |
|---|
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
