Головна » Статті » Мої статті |
У категорії матеріалів: 183 Показано матеріалів: 152-152 |
Сторінки: « 1 2 ... 150 151 152 153 154 ... 182 183 » |
Сардонічна усмішка грала на устах третього — доктора Могреді, надзвичайно розумного, але великого скептика й насмішника, який вірив тільки в скальпель, припускав разом з Бріссе, що людина квітучого здоров'я може померти, і визнавав разом з Камерістусом, що людина може жити й після смерті. В кожній теорії він визнавав певні переваги, але жодної з них не приймав, вважаючи за найкращу медичну систему — не мати ніякої системи, а триматися тільки фактів. Панург у медицині, бог спостережливості, великий дослідник і великий насмішник, готовий на будь-які, найвідчайдушніші спроби, він саме розглядав шагреневу шкіру. — Мені дуже хотілось би самому поспостерігати збіг, який існує між вашими бажаннями й стисканням шкіри,— сказав він маркізові. — Навіщо? — вигукнув Бріссе. — Навіщо? — підхопив Камерістус. — А, то ви однієї думки! — зауважив Могреді. — Адже стискання пояснюється дуже просто,— сказав Бріссе. — Воно надприродне,— докинув Камерістус. — Справді,— знову заговорив Могреді, прикидаючись серйозним і повертаючи Рафаелеві шагреневу шкіру.— Затвердіння шкіри — факт непоясненний, а проте природний: від сотворіння світу він укидає в розпач і медицину, і вродливих жінок. Спостерігаючи трьох лікарів, Валантен у жодному з них не бачив співчуття до його хвороби. Всі троє спокійно вислухували його відповіді, байдуже оглядали його і розпитували з незворушною холоднокровністю. Крізь їхню чемність прозирала цілковита зневага. Від самовпевненості чи від замисленості, але слова їхні були такі скупі й мляві, що Рафаелеві хвилинами здавалось, ніби вони думають про щось інше. Хоч би на які грізні симптоми вказував Б'яншон, самий тільки Бpicce зрідка цідив у відповідь: «Добре! Так!» Камерістус заглибився в роздуми. Могреді схожий був на драматурга, який, намагаючись нічого не пропустити, вивчає двох диваків, аби вивести їх у комедії. Лице Opaca виказувало глибоку муку й скорботне співчуття. Надто недавно став він лікарем, щоб лишатися байдужим до мук хворих людей і безпристрасно стояти коло смертного ложа; він іще не навчився стримувати сльози співчуття, що застилають людині очі й не дають їй вибирати, як це повинен робити полководець, в сприятливий для |
Форма входу |
---|
Категорії розділу | |
---|---|
|
Пошук |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |