| Головна » Статті » Мої статті |
| У категорії матеріалів: 183 Показано матеріалів: 33-33 |
Сторінки: « 1 2 ... 31 32 33 34 35 ... 182 183 » |
|
— Ви п'яні! — Безпосередній наслідок конституції — сплощення умів. Науки, мистецтва, пам'ятники — все роз'їдене жахливим егоїзмом, нашою сьогоднішньою проказою. Три сотні буржуа, сидячи на лавах палати, думатимуть тільки про те, як садити тополі. Деспотизм беззаконно робить великі діла, а свобода лінується законно робити хоч би малі. — Ваше взаємне навчання карбує двоногі монети по сто су,— перебив його абсолютист.— У народі, знівельованому освітою, зникають особистості. — Але ж хіба мета суспільства не в тому, щоб забезпечити добробут кожному? — спитав сен-сімоніст. — Якби ви мали п'ятдесят тисяч франків прибутку, ви б і не думали про народ. Ваше серце повне любові до людства; їдьте ж на Мадагаскар — там ви знайдете свіженький народець, можете його сен-сімонізувати, класифікувати, посадити під скло. А тут у нас кожен уже зроду сидить у своїй чарунці, мов кілочок у гнізді. Швейцар тут — швейцар, дурень — дурень, і щоб таке звання здобути, не треба ніякого колежу святих отців. Отак-то. — Ви карліст? — Чом би й ні? Я люблю деспотизм, він пов'язаний із певним презирством до людського роду. Я не почуваю ненависті до королів. Вони такі кумедні! Королюють у палаті, за тридцять мільйонів льє від сонця, це вам не абищо! — Підсумуймо ж у загальних рисах хід цивілізації,— озвався вчений, забажавши напутити неуважного скульптора, й почав розводитися про зародження суспільств та про первісні народи.— При виникненні націй влада була в певному розумінні матеріальна, груба, цільна; потім, з виникненням об'єднань, уряди заходилися спритно розкладати первісну владу. Так, у давню давнину влада була теократична: жрець тримав у руці і меч, і кадило. Згодом стало вже двоє духовних владарів: верховний жрець і цар. Сьогодні, в нашому суспільстві, останньому слові цивілізації, владу розподілено відповідно до числа елементів тієї цивілізації, і ми тепер маємо справу з силами, що звуться промисловістю, думкою, грішми, словом. І от влада, позбувшись єдності, веде суспільство до розпаду, а єдина перепона цьому розпадові — зиск. Таким чином, ми спираємось не на релігію й на матеріальну силу, а на розум. — Та хіба книжка рівноцінна мечеві, а міркування — дії? Ось у чому |
Форма входу |
|---|
Категорії розділу | |
|---|---|
|
Пошук |
|---|
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |