Головна » Статті » Мої статті |
У категорії матеріалів: 183 Показано матеріалів: 163-163 |
Сторінки: « 1 2 ... 161 162 163 164 165 ... 182 183 » |
— Вам лишилось одержати останній ступінь,— відрубав Валантен.— Вивчіть правила ввічливості, і ви будете цілком пристойною людиною. В той час юнаки, хто мовчки, хто пересміюючись, вийшли з більярдної, інші кинули карти й почали прислухатись до пересвари, що тішила їм душу. Самотній серед ворожих йому людей, Рафаель намагався зберегти спокій і не допустити зі свого боку найменшого промаху, та коли супротивник завдав йому образи в надзвичайно різкій і дотепній формі, Рафаель незворушно зауважив: — Шановний пане, в наші дні не заведено давати ляпаси, але в мене немає слів, щоб затаврувати вашу ницу поведінку. — Годі! Годі! Завтра домовитесь,— заговорили юнаки й стали поміж супротивниками. Кривдником визнали Рафаеля; зустріч призначили коло замку Бордо, на травнистому схилі, недалеко від прокладеної недавно дороги, якою переможець міг від'їхати до Ліона. Рафаелеві лишалось тільки лягти в ліжко або покинути Екс. Товариство тріумфувало. О сьомій годині ранку супротивник Рафаеля з двома секундантами й хірургом перший прибув на місце дуелі. — Тут дуже гарно. І погода чудова для дуелі! — весело сказав він, окинувши поглядом блакитний небосхил, озеро й скелі,— в цьому погляді не було помітно ні таємних сумнівів, ні смутку.— Коли я зачеплю йому плече, то напевне вкладу його в ліжко на місяць,— провадив він,— правда ж, докторе? — Щонайменше,— відповів лікар.— Тільки дайте спокій отому деревцю, а то втомите руку й не володітимете як слід зброєю. Замість поранити, ще диви, вб'єте супротивника. Почувся стук коліс. — Це він,— сказали секунданти й скоро побачили екіпаж четвернею; правили ним два форейтори. — Що за дивний суб'єкт! — вигукнув супротивник Валантена.— Їде вмирати на поштових... |
Форма входу |
---|
Категорії розділу | |
---|---|
|
Пошук |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |